Місцевість Паньківщина у Києві

Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізінше — частина Нової Забудови. Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Льва Толстого та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь. Назва — від власників цих земель у 1516—1570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина. Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю. Читати далі>>

(матеріал із Вікіпедії)

Ботанічний сад, Паньківщина, Парк Шевченка - вид зверху

Одну, ще й досі популярну легенду, пов’язану з Паньківщиною, переповіли старі київські історики: Михайло Грушевський, Орест Левицький, Микола Закревський... Читати далі>>

(матеріал із персонального сайту історика України Сергія Білоконя)

Вулиця Антоновича 

Вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Льва Толстого до площі Дзержинського. Прилучаються вулиці: Саксаганського, Жилянська, Фізкультури, Димитрова, Івана Федорова, провулок Горького, вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, Тельмана, Тверська, Ковпака, Панаса Любченка, Червоноармійський провулок табульвар Дружби Народів. Читати далі>>

(матеріал із Вікіпедії)

Вулиця виникла у 30-ті роки XIX століття і складалася з двох вулиць: Кузнечної (від ковальських майстерень, колись розташованих уздовж неї; проходила між теперішніми вулицями Льва Толстого та Івана Федорова) і Набережно-Либідської (від річки  Либідь, що протікає паралельно вулиці Антоновича). У 1909 році обидві вулиці об'єднані під назвою Кузнечна. У 1913 році на її початку на ділянці між нинішніми вулицями Льва Толстого і Саксаганського було облаштовано бульвар. У березні 1919 році вулиця отримала назву Пролетарська. 1936 року перейменована на вулицю Горького (назву підтверджено 1944 року), на честь російського письменника Максима Горького. 

Проект перейменування вул. Горького

23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради прийняла рішення про підтримання пропозиції про перейменування вулиці Горького на вулицю Антоновича — на честь українського історика, археолога, етнографа Володимира Антоновича, котрий мешкав на цій вулиці в будинку № 40. Однак рішення Київради про перейменування не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося. Хоча на початку непарної сторони вулиці на окремих будинках з'явилися покажчики з новою назвою (чим внесли додаткову плутанину, бо на парній стороні старі таблички), а Київрада у власних рішеннях вживає як стару назву вулиці, так і нову (або ж обидві одразу).

13 листопада 2014 року Київрада прийняла рішення про перейменування низки вулиць, зокрема і Горького на Антоновича. При цьому назва сусіднього провулка Горького лишилась незмінною.

Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» Читати далі>>

Вулиця Саксаганського

Вулиця у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах міста Києва, місцевості Євбаз, Нова Забудова, Паньківщина. Пролягає від Еспланадної вулиці до площі Перемоги. Прилучаються вулиці Шота Руставелі, Червоноармійська, Горького, Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Льва Толстого та Симона Петлюри. Сучасна назва на честь українського актора та режисера Панаса Саксаганського — з 1937 року (підтверджено 1944 року). Читати далі>>

(матеріал із Вікіпедії)

Панас Карпович Саксаганський -

(справжнє прізвище — Тобілевич; *15 (27) травня 1859, с. Кам'яно-Костувате на Херсонщині, тепер Миколаївська область— †17 вересня 1940) — визначний український актор, режисер, драматург і педагогшколи М. Кропивницького, корифей українського побутового театру. Читати далі>>

(матеріал із Вікіпедії)

Вхід до бібліотеки ім. В. А. Симоненка для дітей